Більше половини жителів східної України знають про протимінну безпеку, проте знання є неповними — дослідження ПРООН

Результати дослідження ПРООН «Обізнаність, ставлення і практики» щодо мін та вибухонебезпечних предметів мають стати основою для покращеного інформування населення щодо ризиків для здоров’я і життя.

Фото: ПРООН

Ще з початку збройного конфлікту державні органи та міжнародні організації проводять сесії з протимінної безпеки на сході України. Таке інформування допомагає попередити нещасні випадки й роз’яснити, як діяти, якщо такий стався. Навчальні сесії кожна організація розробила самостійно й адаптувала для різних груп населення — як дорослих, так і дітей. Але чи стало менше нещасних випадків?

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, впродовж усього періоду збройного конфлікту від мін та вибухонебезпечних залишків війни постраждали понад 1 000 цивільних осіб (дані станом на 30 квітня 2021 року). Це становить приблизно 10% від загальних втрат, пов’язаних із конфліктом.

Тож, незважаючи на всі зусилля, які докладаються для інформування населення, відкритими залишалися питання: чи пам’ятають жителі східної України що робити, якщо побачили підозрілий предмет? Як за роки конфлікту змінилося їхнє ставлення до власної безпеки й безпеки рідних?

Щоб з’ясувати це, ПРООН виступила з ініціативою провести дослідження «Обізнаність, ставлення і практики» (Knowledge, Attitudes and Practices — KAP) щодо мін та вибухонебезпечних предметів у межах проєкту зі зміцнення протимінної діяльності. Проєкт реалізовується ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Канади.

У дослідженні взяли участь 799 жителів Донецької та Луганської областей (на підконтрольних Уряду України територіях, зокрема уздовж «лінії зіткнення»). Серед них — 54% жінок. Андрій Кушнір, директор Фонду протимінної діяльності, підкреслює, що знайти чоловіків-респондентів було непросто:

«У них більше недовіри до незнайомців, які приїхали щось «випитувати». Вони вкрай неохоче надавали особисті дані для анкет. Крім того, багато чоловіків виїхали на заробітки зі своїх постійних місць проживання».

Фото: ПРООН

Результати дослідження показують, що 71% опитаних знають про протимінну діяльність, найбільше — саме про вибухонебезпечні предмети. Майже 8 із 10 респондентів підтверджують, що їх інформували про ризики від мін та інших вибухонебезпечних предметів. А втім, це ніяк не є гарантією безпечної поведінки.

Ольга Соломка, менеджерка KAP по Донецькій області, розповідає, що найбільше її здивувало в ході дослідження:

«Ми побачили, що хоча люди і знають про ризики від мін для життя, але свідомо йдуть на них. Вони часто вимушені це робити, щоб якось забезпечити свою життєдіяльність. Особливо це стосується тих, хто живе уздовж «лінії зіткнення».

Інше важливе відкриття KAP — те, що інформування про протимінну безпеку часто проводиться із порушеннями або не повною мірою. До прикладу, до школи для навчання приносять міну чи інший боєприпас. Це категорично заборонено, бо може створити хибне враження, що їх безпечно торкатися. Загалом рівень знань про правила поведінки суттєво відрізняється серед різних груп населення.

«Ми з’ясували, що підлітки часто краще проінформовані, ніж дорослі», — коментує Ольга Соломка.

Водночас дослідження також показує, що підлітки більш схильні наражатися на небезпеку. 4 із 10 підлітків заявили, що не будуть уникати потенційно замінованих територій.

На хід KAP значною мірою вплинула як загальна нестабільна ситуація на територіях, постраждалих від конфлікту, так і обмежувальні заходи, пов’язані з пандемією.

«У зв’язку з COVID-19 нам довелося понизити планку наших очікувань. Досить важко було отримати результати від шкіл, технікумів та вищих навчальних закладів. Подібна ситуація склалася із багатьма підприємствами, де запровадили посилений карантин», — коментує Андрій Кушнір.

Незважаючи на ці обмеження, до KAP увійшли результати 799 інтерв’ю, 26 фокус-груп та консультацій із залученими до протимінної діяльності сторонами. Результати дослідження демонструють, що хоч інформування й відбувається, і певні знання відкладаються, але вони є неповними.

Фото: ПРООН

Ольга Соломка наголошує, що в Україні досі немає єдиної системи, за якою би відбувалося інформування про ризики від мін та вибухонебезпечних предметів. Розрізнені фрагментарні знання про протимінну безпеку призводять до того, що на територіях, постраждалих від збройного конфлікту, кількість нещасних випадків від мін та нерозірваних боєприпасів залишається високою.

Результати KAP мають посприяти наступному:

· покращенню інформування про ризики від мін та вибухонебезпечних предметів;

· створенню єдиної національної системи;

· скороченню кількості постраждалих від мін та вибухонебезпечних залишків війни.

Ознайомитись із повним текстом дослідження KAP можна тут.

__________________________________________________

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

We partner with people at all levels of society to drive and sustain the kind of growth that improves quality of life for everyone.

We partner with people at all levels of society to drive and sustain the kind of growth that improves quality of life for everyone.