“ОСНОВОЮ МІСЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ МАЮТЬ БУТИ ПРАВА ЛЮДИНИ”: ЯК ПІДХІД, ЗАСНОВАНИЙ НА ПРАВАХ ЛЮДИНИ, ЗМІНЮЄ ЖИТТЯ ГРОМАД
В Україні завершується процес децентралізації, що має сприяти демократизації та більшій залученості мешканців невеликих міст і сіл у прийнятті рішень. Проте вразливі групи населення, такі як самотні літні люди чи люди з інвалідністю, часто позбавлені можливостей для реалізації своїх прав та участі в прийнятті рішень. Аби сприяти вирішенню проблеми, з квітня 2019 до березня 2020 року було реалізовано проєкт «Розвиток громад, що заснований на правах людини».
Робота над проєктом почалася з навчальних тренінгів для команд, що представляли свої громади. До кожної з них увійшли представники органів місцевої влади, ініціативних груп та громадські активісти. Саме таке поєднання, за словами керівниці проєкту Руслани Бурової, є найбільш ефективним для спільного пошуку рішень і впровадження змін у громадах, що сприятимуть розширенню рівних прав та можливостей всіх мешканців громади.
Визначивши ключові проблеми своїх громад, кожна з команд приступила до дослідження місцевої ситуації щодо прав людини, а саме: анкетування, інтерв’ювання та дослідження місцевої нормативної бази. Мета дослідження полягала у виявленні конкретних механізмів забезпечення та захисту прав людини на місцевому рівні, та з’ясуванні, наскільки принципи рівності, недискримінації, участі, прозорості та відповідальності інтегровані в місцеву політику.
Як у Чернігівській області створили сучасний простір для молоді
У Комарівській ОТГ Чернігівської області були дві гострі проблеми. По-перше, відтік молоді із сіл. По-друге, молодь, яка зростала в селі, не мала простору для проведення дозвілля, розвитку та формування соціальних компетентностей. Щоб знайти інформацію в Інтернеті, їм доводилося іти до будівлі сільради та “ловити” Інтернет. Отож команда вигадала ідею — створити “Молодіжний простір”. Для цього вирішили переобладнати старе приміщення сільського клубу.
“Ми навіть не уявляли, що це стимулює таке залучення громади, влади й таку спільну активність. Люди були неймовірно захоплені та включені, багато хто з мешканців допомагав прибирати простір, виносити сміття, робити ремонт”, — пригадує Руслана Бурова.
Так у селі нарешті з’явилося місце для молоді — сучасний просвітницький простір, у якому діє кіноклуб з прав людини, регулярно відбуваються лекції та зустрічі, присвячені цій темі, та встановлено комп’ютери з вільним доступом до інтернету.
Як у Лосинівській громаді почали дбати про самотніх літніх людей
У цій громаді на Чернігівщині команда дослідила ситуацію в кожному селі громади та створила так званий «профіль» громади — «Карту вразливості», де було чітко вказано, які найбільш вразливі групи є в кожному селі і чого найбільше вони наразі потребують.
Головною й дуже актуальною проблемою, що потребує вирішення, було обрано проблему самотніми літніх людей, які вже не в змозі доглядати за собою та своєю оселею. До них час від часу приходять соціальні працівники, яким для цього доводиться долати 6–8 км на велосипеді, аби доїхати до кожного, навіть взимку. Стало зрозуміло, що для літніх людей необхідно створити простір, де про них дбатимуть на постійній основі. Так з’явилася ідея проєкту “Соціальний гуртожиток для самотніх літніх людей”.
Команді вдалося залучити на його реалізацію 500 тисяч гривень благодійних внесків і коштів, виділених місцевою владою. Приміщення для центру вже було, а його ремонт і облаштування завершили всього за три місяці.
Сьогодні центр повноцінно функціонує та допомагає самотнім людям похилого віку. Місцева влада забезпечує штатну роботу медиків, соціальних працівників, що пройшли спеціалізоване навчання в рамках реалізації цього проєкту.
Від кухні для безхатьків до центру розвитку молодих мам: огляд успішних кейсів
Ініціативу, спрямовану на потреби літніх людей, малозабезпечених і безхатьків, реалізували у Заболотцівській ОТГ на Львівщині. Дослідивши ситуацію у своїй громаді, місцева команда виявила, що тут проживає чимало бездомних людей, які позбавлені засобів до існування і часто недоїдають. Тож активісти створили так звану пересувну кухню.
У Смизькій громаді на Рівненщині для підтримки дітей, що мають цукровий діабет, створили громадську організацію, адже це складна хвороба й необхідно багато ресурсів і коштів для постійного лікування.
У Новоукраїнській громаді Кіровоградської області увагу зосередили на проблемах молодих мам.
“Виявилося, що в них не було жодного простору для розвитку, спілкування і дозвілля. Тому громада вирішила створила “Мам-центр”. Зараз простір активно розвивається, там молоді мами можуть піти на курси англійської, відвідати освітні заходи і просто поспілкуватися”, — пояснює Руслана Бурова.
Як проєкт змінив життя людей у громадах
За словами Руслани Бурової, найголовніше у проєкті “Розвиток громад, що заснований на правах людини” було те, що проблеми для вирішення обирали самі жителі громад — відповідно до своїх потреб, тим самим реалізуючи власні права, бажання брати активну участь у житті громади, взаємодіяти з владою, розвивати громаду. Та окрім розв’язання своїх проблем вони отримали дещо більше: досвід, який допоможе реалізувати зміни у майбутньому, а ще розуміння, що зміни — це можливо.
“Пілотний проєкт в Україні показав, що ППЛ дуже ефективний для невеликих міст. Чому? Тому що у представників вразливих груп там набагато менше можливостей брати участь у процесах, що сприяють реалізації їхніх прав, і ці можливості треба розширювати, впроваджуючи підхід заснований на правах людини”, — каже Руслана Бурова.
“Цей підхід має бути інтегрованим у політики кожної громади в Україні, адже місцева влада має усвідомлювати, що, впроваджуючи будь-які зміни, вона не може виходити за межі прав людини. Наприклад, навіть якщо громаді дуже потрібна дорога, її не можна побудувати за рахунок знесення ромського поселення”.
“Завдяки реалізації проєкту в Україні, у представників Мережі хабів громадянського суспільства України тепер є чимало інструментів, які вже розроблені, протестовані й готові для використання іншими громадами по всій країні. Усе це готово — просто бери й використовуй”, — пояснює Руслана Бурова.
Для довідки:
Що таке підхід, заснований на дотриманні прав людини
У світовій практиці підхід, що заснований на правах людини (ППЛ), вважається найпрогресивнішим та найбільш ефективним підходом для сприяння сталому розвитку. Його суть полягає в тому, що будь-який соціальний, економічний чи культурний розвиток відбувається із врахуванням прав людини.
Метою підходу є :
1. Закріплення та захист прав людини;
2. Розширення можливостей носіїв прав реалізувати свої права;
3. Розширення можливостей носіїв обов’язків виконати свої обов’язки.
В основі цього підходу лежать такі принципи, як рівність, недискримінація, широка участь всіх громадян, прозорість, відповідальність та демократичне управління, а також розуміння мешканцями громади своїх прав, як їх захищати та вимагати їх дотримання від відповідальних осіб.
Проєкт «Розвиток громад, що заснований на правах людини» було реалізовано в межах діяльності Мережі хабів громадянського суспільства України за підтримки проєкту ПРООН “Громадянське суспільство для розвитку демократії та прав людини в Україні” та фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
До роботи над проєктом були залучені чотири громадські організації, що є членами Мережі хабів ОГС з різних областей України, зокрема, Рівненська обласна громадська організація «Комітет виборців України», Громадська організація Центр «Жіночі перспективи» (Львів), Громадська організація «Територія успіху» (Кропивницький), Громадська організація «МАРТ» (Чернігів).
Текст: Юлія Беба
Редакція: Тетяна Кононенко, Анна Мисишин
