Екологічні пріоритети українців у 13 вражаючих графіках

Більше половини українців вважають, що боротьба зі зміною клімату може мати позитивний ефект як для довкілля, так і для зростання економіки. На запитання, чи може ріст економіки відбуватися за рахунок погіршення довкілля, 20,9% відповіли “ні”, довкілля важливіше за економіку, ще 59,6% вважають, що цим питанням має надаватися однакове значення. Дослідження, проведене Програмою розвитку ООН у лютому 2020 року, також показало, що 86% українців переконані, що влада приділяє недостатньо уваги вирішенню екологічних проблем.

Публікуємо основні висновки та яскраві ілюстрації щодо екологічних, енергетичних та кліматичних пріоритетів громадян України станом на лютий 2020 року.

Економіка чи довкілля? Кожен п’ятий обирає довкілля

6 з 10 громадян вважає, що економічному зростанню та охороні довкілля має надаватися однаковий пріоритет, й учетверо менше — 14,4% підтримує тезу, що економічне зростання має забезпечуватися, незважаючи на можливе погіршення екологічної ситуації.

Відбулися суттєві зміни у співвідношенні значення захисту довкілля та економічного зростання: кількість респондентів, які надають однакового значення цим питанням, зросла на 10%, як порівняти з 2018 роком. Також значно зросла кількість містян, які надають однакового значення економічному росту та охороні довкілля, тоді як серед жителів сіл більша частка впевнених у важливості економічного зростання, навіть попри погіршення екологічної ситуації.

Боротьба зі зміною клімату може пришвидшити економічне зростання

Більшість у суспільстві (58,4% ) бачить зв’язок між боротьбою зі зміною клімату, ефективнішим використанням енергії та можливістю пришвидшення економічного зростання і створення робочих місць в Україні. Однозначно у цьому впевнений кожен третій громадян України (30,6%). Кожен п’ятий не може відповісти на запитання, чи боротьба зі зміною клімату та ефективніше використання енергії може пришвидшити економічне зростання та створення робочих місць в Україні.

Хто найбільше впливає на вирішення екологічних питань?

Громадяни не дають однозначної відповіді щодо головного суб’єкта впливу на вирішення екологічних питань. Третина (31%) респондентів вважають відповідальними самих громадян, слідом йде Верховна Рада (26,3%), й 19% вважають відповідальним уряд країни. Ці показники майже не змінилися за два роки.

Молодь та люди з вищою освітою частіше основну відповідальність у вирішенні екологічних питань покладають саме на суспільство (41,5% для респондентів 25–34 років), тоді як респонденти з нижчим рівнем освіти та старшого віку більшу роль віддають виконавчій та законодавчій владі.

Абсолютна більшість громадян вважає зміну клімату серйозною проблемою в Україні

82,5% населення згодні з тим, що на сьогодні зміна клімату в Україні є серозною проблемою. Абсолютно погоджуються з цим 57% респондентів. Протилежної думки близько 12% респондентів.

Найбільше тих, хто точно погоджується з серйозністю проблеми зміни клімату — молодь до 24 років — 67,7%.

Хто відповідає за боротьбу зі зміною клімату в Україні?

Боротьба зі зміною клімату в Україні не має одного чи навіть декількох головних відповідальних. Порівняно найчастіше респонденти давали відповідь, що це завдання влади (22,4%), особисто кожного (12,5%), громадянського суспільства (11,5%) та усіх разом узятих (29,6%).

Найменше серед громадян покладають відповідальність на бізнес (6%) і промисловість, а також обласну і місцеву владу (4%).

Розпорошеність відповідей щодо головного відповідального за боротьбу зі зміною клімату логічно витікає з відсутності однозначних відповідей на питання щодо головного суб’єкту впливу на вирішення екологічних питань.

Абсолютна більшість громадян вважає, що влада робить недостатньо для вирішення екологічних проблем

86% громадян вважає внесок влади у вирішення екологічних проблем недостатнім. Найбільше негативних оцінок (89,1%) серед респондентів віком 45–54 роки. Молодь до 24 років навпаки, удвічі частіше за інших відповідала схвально про внесок влади в охорону довкілля (13,4%).

Підтримка сталої енергетики — лідер серед першочергових заходів держави у сфері охорони довкілля

Виділення більшого обсягу державних коштів на підтримку відновлювальних джерел енергії та енергоефективності має бути першочерговим завданням держави у сфері охорони довкілля — такої думки дотримується 45,1% опитаних. Найменшою популярністю користується підвищення екологічних податків (8,3%).

Молодь до 24 років частіше за інші покоління наголошує на необхідності запровадити обов’язкову екологічну освіту з раннього віку (40%), тоді як серед інших груп даний крок набирає близько чверті голосів.

У розрізі макрорегіонів, жителі Західної Україничастіше за інших підтримують збільшення обсягу державних коштів на підтримку зеленої енергетики — такої думки дотримується кожен другий житель західних областей (51,2%).

Ефективне управління відходами — ключовий пріоритет Зеленого порядку денного для України на наступні 5 років

Питанням ефективного управління відходами переймається більшість українців. Це корелює з описаними раніше даними, згідно яких більше половини громадян у своєму повсякденному житті готові сортувати відходи та віддавати їх на переробку спеціалізованим організаціям.

При визначення пріоритетності питань Зеленого порядку денного, жителі східних областей демонструють низку відмінностей: частіше згадують проблему ефективного управління відходами, аніж в середньому по країні (65% до 52% відповідно), проблему якості та тривалості життя (46% до 39% в цілому по країні) та проблему зелених міст, тобто ефективному міському плануванню та раціональному використанню ресурсів у містах (13% до 5% по країні).

Перехід до зеленої економіки частіше пріоритетним називають міські жителі (43% до 33% серед сільських жителів). Те ж стосується і проблеми ефективного управління відходами (54% до 48% серед сільських жителів) і чистого та безпечного транспорту (24% проти 20%).

Половина населення вважає головним пріоритетом у сфері енергетики забезпечення найменшої ціни на енергію

На думку понад половини громадян (53%), забезпечення найменшої ціни на енергію, наскільки це можливо має бути найбільшим пріоритетом держави у сфері енергетики. Це цілком зрозуміло з огляду на надзвичайну актуальність проблеми високих тарифів для українських громадян.

Серед першочергових завдань громадяни також бачать інвестування і розвиток чистих енергетичних технологій (32,5%), забезпечення сталого енергопостачання та розвиток кращої енергетичної інфраструктури (25,5%).

Забруднення води турбує 70% українців

Головна екологічна проблема для 70% громадян — забруднення водойм та неякісна питна вода. Ця частка збільшилася на 10%, як порівняти з 2018 роком. Вирубка лісів займає друге місце серед екологічних проблем, згідно з думкою 63,3% опитаних. До трійки найбільш актуальних проблем для громадян входить забруднення повітря (54,9%). Найрідше серед екологічних проблем громадяни України називають знищення озонового шару (6%) та скорочення біорізноманіття (4%).

Сортування відходів та зменшення пластику — лідери серед екозвичок населення

З 2018 року відбулися помітні зміни у щоденних практиках респондентів та готовності діяти, керуючись екологічними міркуваннями. За цей період частки більшості екологічних практик помітно зросли.

Особливо значуще збільшилася частота згадування таких практик як-от сортування відходів та передача їх на переробку спеціалізованим організаціям (51,5%), зменшення використання одноразового пластику (37,3%), зменшення споживання електроенергії та газу (32,5%).

Частка громадян, які взагалі не діють, керуючись екологічними міркуваннями , зменшилася втричі проти 2018 року— з 17,4% до 6%.

Половина громадян України вважає відсутність штрафів основною перепоною для покращення стану довкілля

Відсутність штрафів, культури відповідальної поведінки та дієвих законів, що регулюють екологічні питання — лідери серед найбільш значущих бар’єрів для реалізації заходів з покращення стану навколишнього середовища, вважають українці.

З часу першої хвилі дослідження помітно зменшилися згадування цілої низки перепон для реалізації заходів із покращення стану навколишнього середовища: низькі екологічні податки (9,8%), відсутність фінансових стимулів для здійснення заходів з покращення стану довкілля (21%), відсутність навчальних програм, які допомогли б змінити ставлення та звички (21,2%), а також низька поінформованість або брак знань щодо екологічних проблем і ризиків в Україні (23,6%).

Переважній більшості населення важлива наявність еко-положень у політичних програмах партій чи кандидатів

Порівняна більшість громадян (44,3%) вважає, що чіткі положення з питань охорони довкілля та сталої енергетики в програмах політичних партій є важливими. Протилежної думки трохи більше третини опитаних, а кожен п’ятий не може відповісти на це питання.

Громадяни з вищим рівнем освіти частіше погоджуться з тим, що чіткі положення з питань охорони довкілля та сталої енергетики в програмах політичних партій є важливими.

Аналітичний звіт за результатами двох хвиль національного соціологічного опитування (2018–2020) “Уявлення та пріоритети громадян України у сфері охорони довкілля та сталої енергетики” підготовлено в рамках реалізації проєкту “Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля”, що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Швеції. Окремі розділи підготовано за підтримки проєктів «Ефективні рішення щодо співпраці в галузі розвитку для досягнення Цілей Сталого Розвитку», що впроваджується за фінансування проєкту партнерства між ПРООН та Міністерством закордонних та європейських справ Словацької Республіки, а також «Поводження з пластиковими відходами на місцевому рівні», який реалізується ПРООН за фінансової підтримки спільної програми «Новий Світ» (New World Program) Фундації Кока-Кола та організації «Глобальна проблема води» (Global Water Challenge).

Польові етапи опитування здійснювалися у листопаді — грудні 2018 року (перша хвиля) та з 8 по 18 лютого 2020 року (друга хвиля) серед 2000+ респондентів у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.

Автор матеріалу: Вікторія Яшкіна, ПРООН

Візуалізація: Юлія Мадінова