Як громадські активісти знищили корупційну схему неформальних платежів у полтавських лікарнях
З 2012 року у місті Полтава благодійні фонди, які працювали на територіях лікарень, щороку збирали близько 16 млн гривень від жителів міста.
Коли люди приходили в лікарню в реєстратуру чи на візит до лікаря, медперсонал відправляв пацієнтів оплачувати кошти за візит чи аналізи фондам, які мали спеціально відведені для цього місця.
Юридично зареєстровані як благодійні організації, іноді ці фонди мали договори оренди з лікарнями, проте часто функціонували напівлегально.
«Практику поборів я неодноразово відчував на собі як пацієнт. Після візиту до лікаря мене направляли до віконечка без назви і видавали жовтий папірець, де зазначалася внесена сума. Я отримував фіктивні чеки і не знав, куди підуть ці кошти», — ділиться Олександр Ткаченко, старший аналітик громадської організації «Інститут аналітики та адвокації» (IAA), яка займається проблемою поборів із 2013 року.
«Так тривало мінімум шість років. Ніхто вже й не пам’ятає, коли зародилася ця практика», – продовжує Олександр.
Олександр припускає, що люди платили, оскільки боялися, що лікарі відмовляться їх приймати.
За даними Інституту, щорічно полтавські фонди збирали в середньому 16 млн грн із пацієнтів — це як річний бюджет середньостатистичної районної лікарні.
«Побори були масові — від оформлення амбулаторних карток до рентген-діагностування», — пригадує Вікторія Лоза, радниця в. о. Міністра охорони здоров’я та консультантка з медичних питань благодійної організації «Світло надії».
На думку експертки, найбільше від практики поборів потерпали малозабезпечені та вразливі групи населення — люди з інвалідністю, одинокі матері та пенсіонери.
Не будучи зобов’язані звітувати публічно, в Україні фонди перетворилися на корупційний механізм.
Раз на рік благодійні фонди звітували у Державну податкову інспекцію, проте, найімовірніше, точну суму отриманих надходжень не декларували.
Однією з причин розквіту неформальних платежів у лікарнях Полтави стала відсутність правового регулювання цієї ситуації.
Протягом 2014–2016 років Інститут аналітики та адвокації провів ґрунтовні дослідження явища неформальних платежів у закладах охорони здоров’я не лише у Полтаві, а ще у 18 областях України.
Проаналізувавши практику неформальних фінансових відносин між пацієнтами та лікарями, експерти знайшли докази, що у всіх досліджуваних регіонах існує розгалужена система поборів, осердям якої були благодійні організації зі збору пожертв від пацієнтів, що напівлегально функціонували на територіях закладів охорони здоров’я.
У 2018 році Інститут, який належить до Мережі хабів громадянського суспільства України, розпочав адвокаційну кампанію, націлену на протидію поборам із пацієнтів у закладах охорони здоров’я Полтави шляхом запровадження прозорих механізмів збору благодійних пожертв.
«Ми запропонували владі готове рішення і були готові допомагати владі втілити його», — зауважує Юрій.
Для реалізації кампанії команда Інституту залучила місцеві громадські організації. Прихід нової місцевої влади восени 2018 року дозволив втілити омріяну ціль.
«У переддень голосування ми організували флешмоб у соцмережах, залучили громадськість, закликали ділитися своїми історіями про побори”.
“Напередодні голосування полтавчани та полтавчанки масово поширювали свої історії про побори», — пригадує Ірина Домненко, проектна менеджерка IAA.
Зрештою, 30 листопада 2018 року 29 з 42 депутатів Полтавської міськради підтримали рішення «Про добровільність благодійних пожертв та посилення заходів із контролю за їх надходженням і використанням у закладах охорони здоров’я м. Полтава».
Едуард Волков, депутат Полтавської міськради, зауважує, що саме завдяки Інституту аналітики і адвокації влада міста зробила це питання пріоритетним — перестала ігнорувати проблему поборів і зробила перший крок до її вирішення.
Як пояснює Едуард, завдяки ухваленню рішення лікарні не продовжили договори оренди з фондами з початку 2019 року, отож вони більше не могли легітимно перебувати на території лікарень.
Також медичні заклади зобов’язалися встановити термінали — тут громадяни за власним бажанням можуть зробити благодійний внесок, а інформація про ці внески публікується на веб-сайтах лікарень.
То які необхідні передумови для успішної адвокаційної кампанії?
Юрій Нестуля, голова консультативної ради IAA, який координував адвокаційну кампанію з протидії поборам у лікарнях Полтави, наголошує, що успішна реалізація кампанії вимагає активної співпраці з владою, громадськістю та медіа на всіх етапах.
По-перше, громадським активістам слід скрупульозно вивчити проблему і напрацювати готові рішення.
По-друге, необхідно відкрито і постійно комунікувати з усіма зацікавленими сторонами, медіа і громадянами.
По-третє, потрібно заручитися підтримкою партнерських громадських організацій.
І по-четверте, громадським організаціям варто реалізовувати адвокаційні кампанії у сфері своєї експертизи.
«Ухвалення рішення — лише перший крок для припинення практики поборів. Ми, як представники громадськості, повинні контролювати належне виконання цього рішення», — підсумовує Олександра Денисенко, представниця благодійної організації «Світло Надії» та активістка кампанії.
З 2017 року Інститут аналітики та адвокації приєднався до Мережі ОГС-хабів України. Адвокаційна кампанія була реалізована за підтримки проекту ПРООН “Громадянське суспільство для розвитку демократії та прав людини в Україні”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Текст: Оксана Хомей, фотографії: Борис В’язовський
