Як Славутич стає містом сонця
Енергетика в Україні стає розподіленою. Хтось цьому аплодує, хтось скептично спостерігає. А Галина Журавська стала першою, хто вклався в сонячну електростанцію у Славутичі. В чому суть, навіщо це їй, і як Славутич подає приклад всій країні — у цьому матеріалі.
“Сонячне місто”
Ідея поставити в Славутичі сонячні батареї на дахах муніципальних будинків витала давно. Придумала ініціативу громадська організація Greencubator у 2016 році та шукала на неї кошти. Галина Журавська, Начальниця департаменту енергоменеджменту міста, допомагала їм та готувала заявку на грант. «Я була залучена до ідеї “Сонячного міста” від самого початку. Пам’ятаю, як ми ходили по дахах і перевіряли де можна поставити сонячні батареї», — згадує Журавська. Грант вони тоді так і не отримали, але відмовлятися від ідеї не хотіли.
Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, запропонував не чекати грантів, а профінансувати станцію самотужки. Як? Запропонувати всім охочим купити пай в енергетичному кооперативі та отримувати з нього прибуток. Вартість одного паю — 15 тисяч гривень. Окупитися такий вклад повинен за 7 років. Далі інвестори будуть отримувати зі свого вкладу 138 євро щорічно. На чому зароблятимуть? На продажі електроенергії за «зеленим тарифом». Стати інвестором могли жителі всієї України, але протягом перших двох тижнів — лише славутичани.
«Я марила тими сонячними станціями вже давно, тож мені сам Бог велів у це вкластися. Зробила це одразу, як побачила новину на сайті. Потім виявилося, що стала першою інвесторкою», — розповідає Галина.
На запитання чи за першість дали приз сміється: «Приз не дали, але вийшов гарний бонус до моєї репутації».
Усі вкладники будуть регулярно збиратися для обговорення поточних питань й прийняття рішень. Перша така зустріч вже відбулася в офісі Greencubator у Києві. Надалі, за словами Галини, брати участь можна буде дистанційно й затверджувати рішення зборів електронним підписом. Над цим вже працюють юристи, тому їздити постійно до Києва Галині не доведеться. Збір коштів на «Сонячне місто» почався у серпні. За цей час кооператив зібрав близько 4 мільйонів гривень. Станція до запуску вже майже готова, а сонячні батареї з’явилися на дахах трьох муніципальних будівель.
Бути прикладом
У Білій книзі, розробленій експертами ПРООН, йдеться про бізнес-моделі, які зроблять питання енергетики ближчими широкому колу споживачів. Фактично це рекомендації, завдяки яким в Україні таких «сонячних міст», як Славутич, ставатиме більше. Розподілені енергетичні ресурси можуть стати масовим явищем. Явищем, яке приносить користь і містам, і енергетичному ринку, і самим споживачам енергії. Славутич не єдине місто в Україні, де вже активно впроваджуються розподілені ресурси. Близько 15 тисяч домогосподарств користуються сонячною енергією. Найбільше таких у Дніпропетровській, Тернопільській та Київській областях. Втім приклад Славутича лишається унікальним, бо показує як громада своїми зусиллями вклалася в чисту енергію і тепер буде на ній ще й заробляти.
Сонячна батарея стоїть просто на даху офісу Галини Журавської.
«Я жартую, що сонячні батареї мене вже гріють, хай хоч ще не запущені, — сміється інвесторка. — Підключена система, яка відстежує скільки спожито і видано в мережу, так що буду в курсі скільки станція щодня зароблятиме».
Також Галина завжди в курсі викидів у повітря С02 від спожитої містом енергії. Навчилася підраховувати ці цифри, коли розробляла план енергетичного розвитку Славутича. Називає таке вміння «професійною фішкою». Скористатися фішкою можуть всі охочі, бо моніторинг є на сайті міської ради. До речі, завдяки детальному аналізу й переходу на чисту енергію викиди С02 в місті знизили майже вдвічі.
На цьому зупинятися не збираються. Якщо вже приклад енергоефективності, то у всьому. Галина з гордістю розповідає про повну заміну зовнішнього освітлення в місті на енергоекономне. Ці нові «розумні» лампочки будуть змінювати свою потужність залежно від часу доби. Крім того, в план енергетичного розвитку Славутича до 2030 року закладають просторове планування.
«Все, що буде робитися, буде базуватися на концепції сталого енергетичного міста. Ми закладаємо туди, наприклад, заміну системи розведення теплової мережі. Зараз у нас працює три котельні, і ми можемо вибирати від якої закупити тепло. Четверта, на основі паїв, зараз будується. Так ми приходимо до того, що у нас абсолютно не однопрофільне в плані енергетики місто», — розповідає Галина.
Яким бачите Славутич через п’ять років?
«Ми вбудовуємо наше місто в навколишнє середовище так, щоб воно не заважало природі й могло самостійно себе забезпечувати. Те, що було заплановано, ми виконуємо і плануємо собі далі. Не на п’ять, а, як мінімум, на десять років уперед», — усміхається інвесторка «Сонячного міста».
Білу книгу «Розподілені енергетичні ресурси та технології. Створення передумов для їх оптимального використання в Україні» розроблено в рамках проєкту «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Швеції.
Цей документ є результатом дослідження можливостей використання розподілених енергетичних ресурсів в Україні та надає рекомендації, спрямовані на створення в Україні регуляторного та економічного середовища, за якого розподілені енергетичні ресурси та технології не лише зможуть бути масово впровадженими, а й створюватимуть цінність як для своїх безпосередніх власників, так і для суспільства загалом через інтеграцію у мережі та ринки.
…….
Ця історія є частиною інформаційної кампанії про екозмінотворців, яка реалізовується в рамках групи проєктів ПРООН, зокрема «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується за фінансової підтримки Швеції та «Ефективні рішення щодо співпраці в галузі розвитку для досягнення Цілей Сталого Розвитку», що впроваджується за фінансування проекту партнерства між ПРООН та Міністерством закордонних та європейських справ Словацької Республіки.
Автор: Юлія Гудошник для ПРООН в Україні
