Бізнес-асоціації — від малого до великого
Малі бізнеси, яким часто не під силу відстоювати свої інтереси самотужки, стають «важковаговиками» у складі асоціації.
Починаючи з 2015 р., ПРООН за підтримки уряду Швейцарії реалізувала трирічний проект на підтримку організаційного розвитку бізнес-асоціацій — самоврядних організацій малого і середнього бізнесу, що створюються і координуються самими підприємцями.
Ділимося найцікавішими інсайтами, здобутими за час впровадження цієї ініціативи.
Лише 9% підприємців є членами бізнес-асоціацій, засвідчило дослідження бізнес-послуг, проведене ПРООН у 2017 р. Натомість 40% опитаних підприємців зацікавлені долучитися до бізнес-асоціації або створити власну.
Навіщо малим і середнім бізнесам об’єднуватися в асоціації?
Переваг чимало.
По-перше, асоціація може ефективніше відстоювати права малого бізнесу і легше входити у переговорний процес із органами влади та великими бізнесами, адже «вага» асоціації робить її повноправним партнером у діалозі, в якому голос дрібного підприємця може загубитися.
По-друге, це можливість отримати потрібну експертну інформацію у потрібний час. Наприклад, якщо готується законопроект із певної теми, асоціація може дати раціонально обґрунтовані рекомендації, які відображатимуть реальні потреби підприємців.
По-третє, асоціації допомагають підприємцям професійно рости і ставати успішнішими, надаючи їм консалтингові та інші послуги з розвитку бізнесу. Так, за період реалізації проекту ПРООН було розроблено 35 нових послуг, які можуть надавати бізнес-асоціації, ще 17 існуючих послуг — вдосконалено. Число підприємців, охочих отримувати такі послуги, також зросло — на 65%.
І, нарешті, підвищення стандартів якості у бізнесі, причому з ініціативи самого бізнесу, який у такому випадку здобуває репутаційні переваги.
Така практика також є механізмом протидії недоброчесній конкуренції та корупційним практикам, полегшує доступ на зовнішні ринки завдяки гармонізації з міжнародними стандартами, сприяє покращенню екологічності виробництва.
Особливість роботи в сфері розвитку бізнес-асоціацій в Україні у тому, що донедавна, по суті, не існувало жодної системної навчальної програми для розвитку потенціалу асоціацій.
Саме тому ПРООН започаткувала партнерство з однією з провідних бізнес-шкіл України — Києво-Могилянською бізнес-школою (kmbs).
Для підтримки сімох партнерських бізнес-асоціацій із різних регіонів України, що представляють інтереси понад 3 250 підприємств малого і середнього бізнесу, було організовано спеціальний 9-місячний курс, що має шанси перерости у постійну програму.
За участі провідних українських експертів, викладачів бізнес-шкіл та бізнесменів було розроблену низку тематичних навчальних матеріалів та практичних інструментів із залучення фінансування, організації адвокаційної діяльності, роботи з даними, покращення маркетингу та комунікацій, управління персоналом та фінансовими ресурсами.
Усі ці матеріали доступні на платформі Академії бізнес-об’єднання.
Регулювання на благо бізнесу: вінницька ініціатива
Вінницький досвід може стати цікавою моделлю для наслідування для інших українських міст, які прагнуть спростити ведення бізнесу і тим самим стимулювати його розвиток. Не секрет, що для розвитку місцевого підприємництва необхідний відповідний бізнес-клімат, зокрема, сприятливе регуляторне середовище.
Аби усунути регуляторні перепони для малого бізнесу, у Вінниці, за експертної підтримки ПРООН, запровадили механізм, який дозволяє системно переглядати рішення, що впливають на ведення бізнесу — Відкриту регуляторну платформу.
Відкритість означає, що рішення переглядаються колегіально усіма зацікавленими сторонами — міською владою, бізнес-асоціаціями, вищими навчальними закладами та громадськими організаціями. Як результат, у 2018 р. міськрада Вінниці скасувала 10 регулювань, які втратили свою актуальність.
Від регулювання до саморегулювання
Додатковою перевагою створення бізнес-асоціацій можуть бути ініціативи, спрямовані на покращення стандартів якості.
Так, один із найяскравіших прикладів — адвокаційна кампанія Ліги ділових і професійних жінок, спрямована на покращення стандартів ведення бізнесу в салонах краси, а також в індустрії гостинності та дошкільних навчальних закладах.
Причому йдеться саме про добровільне саморегулювання, адже «свідомий бізнес може самостійно впливати на ринок, формувати культуру і піклуватися про клієнта», за формулюванням авторок кампанії.
Зрештою, такий підхід виявляється виграшним для всіх: бізнес здобуває репутацію та маркетингові переваги, покращується безпека для клієнтів, а ще — це реальний вплив на вирішення питань громадського здоров’я.
Проект Програми розвитку ООН в Україні «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств» впроваджувався за фінансової підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).
Текст: Тетяна Кононенко
