Всесвітній день туризму: мандруємо Україною
27 вересня увесь світ відзначає День туризму. Щоправда, цьогоріч через COVID-19 багатьом мандрівникам довелося скасувати подорожі або змінити маршрути. Фокус змістився із мандрів глобальних на мандри локальні. Це можливість для розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Що з ним відбувалося до і під час карантину? Як вплинула пандемія на український туристичний бізнес? Про це — далі в матеріалі.
Екоранчо
Якось львів’янин Орест Підкович приїхав в село Цвіклівці в Хмельницькій області на рибалку. А повертатися назад до міста не захотів, вирішив зайнятися зеленим туризмом.
«Мене називають вар’ятом, бо я покинув велике місто і взявся за зелений туризм в маленькому селі, — сміється Орест, тепер вже власник садиби «Екоранчо» в селі Цвіклівці. — Люди просто не знають, яка тут краса. Наскільки тут усе милує око — і природа, і саме село, яке має надзвичайно великі можливості для процвітання. І те, що люди не знають про Подільські Товтри мене ще більше надихнуло розвивати зелений туризм саме тут».
Чоловік викупив самобутню сільську хату та відреставрував її, при тому зберігши колорит. Втім родзинка «Екоранчо» не стільки в колоритності, як в екологічності. В садибі сортується скло, метал, папір. Зібране сміття Орест пресує і везе на переробку до Кам’янця-Подільського, а харчові відходи використовує для удобрення саду. Тож усьому знаходиться застосування, нічого не викидається.
«У село ніхто не приїздить й не забирає сміття. І нема місця, щоби скинути його кудись чи утилізувати. Така ситуація надихнула мене розвивати культуру сортування і привчати до цього людей», — розповідає власник садиби. Додає, що головне — це показати як можна, зацікавити і заохотити.
В Ореста є цілий блокнот, списаний ідеями по розвитку садиби і села. Він називає Подільські Товтри «територією морального відпочинку» і радить усім досліджувати Україну:
«Наша країна надзвичайно багата, а ми нічого того не бачимо і не знаємо. Треба вивчати і, звичайно, цінувати. Якщо ми будемо цінувати і берегти нашу природу, то, відповідно, вона буде берегти і нас».
Спілка зеленого сільського туризму
Орест Підкович нещодавно став членом Спілки сільського зеленого туризму України, яку підтримувала Програма розвитку ООН. Участь у Спілці дає можливість власникам сільських садиб вчитися основам бізнесу, знаходити нових клієнтів і ділитися знаннями одне з одним. Заступниця голови організації Ірина Околович наголошує, що сільським туризмом зазвичай займаються люди, які все життя прожили в селі. У багатьох немає електронної пошти, вони не користуються інтернетом і, відповідно, не можуть заявляти про свій бізнес на широкий загал. Тому їм потрібна допомога.
«Так, село — це культура, історія, традиції. Але там обов’язково мають бути якісь новації в сільському туризмі. Без цього в наш час ніяк», — каже Ірина Околович.
Участь у Спілці допомагає ці новації поступово впроваджувати. Кожна сільська садиба має свою сторінку на сайті організації, може від імені Спілки брати участь у туристичних виставках в Україні та закордоном. В організації є своя система категоризації садиб, й Ірина Околович називає це «одним із найбільших надбань» Спілки:
«Як у готелів є зірки, так у нас є рівні. Наша система називається «Українська гостинна садиба». Вона добровільна і дозволяє власнику садиби підтвердити свій рівень послуг, заявити про себе в Україні та за її межами», — розповідає заступниця голови.
До пандемії іноземці, за словами Ірини, часом проявляли більший інтерес до сільського туризму в Україні, ніж самі українці.
«Їх приваблює можливість пізнати українську культуру. Адже туризм в селі — це традиції і самобутність. Тож відпочинком в нашій глибинці цікавляться і в Європі, і на Далекому Сході — у нас бували гості з Китаю та Кореї», — каже вона.
Ірина сподівається, що новостворене Державне агентство розвитку туризму докладе зусиль, аби туристів з-за кордону ставало ще більше.
Пандемія і туризм
Тим часом 2020 рік показав, що і туризм у селах, і туризм у великих містах може стати на довготривалу паузу. За даними Торгово-промислової палати, найбільш уразливими до карантинних обмежень стали мікро-, малі та середні підприємства, що працюють саме у сферах гостинності та туризму. Європейський банк реконструкції та розвитку у свою чергу оцінив, що спад у галузі цьогоріч становить 80% у порівнянні з минулим роком.
Орест Підкович, власник «Екоранчо», розповідає, що за останні декілька місяців чотири рази збирався повертатися назад до Львова. Сам себе зупиняв в останній момент: «Я сідав на автобусній зупинці, згадував усе, що хотів зробити для екосадиби. Це давало мені стимул вертатися назад».
В курортних містечках, де звикли щороку приймати багато людей, цього року ситуація суттєво змінилася.
«Ми сподівалися, що раз кордони закрито через коронавірус, то буде процвітати внутрішній туризм. Але не так сталося, як гадалося. Сезон літнього відпочинку цього року провалився», – розповідає Марія Шурденко, власниця сімейного гостьового дому “California” у Бердянську.
Клієнти, які зазвичай тут відпочивають — це власники малого та середнього бізнесу. За словами Марії, це той сегмент, який найбільше постраждав під час пандемії:
«Хтось зовсім втратив бізнес, хтось не знає чи може витрачати гроші в такий невизначений час. А багато хто просто більше не в стані дозволити собі той відпочинок, який вони планували».
Для багатьох власників бізнесу, зокрема туристичного, пандемія стала поштовхом для пошуку нових можливостей. Власниця гостьового дому у Бердянську Марія Шурденко розповідає, що якраз під час карантину виграла грант у розмірі 6,5 тисяч євро на встановлення дитячого майданчика. Цей грант є частиною конкурсу Програми ООН із відновлення та розбудови миру для українських бізнесів на території Луганської, Донецької та Запорізької областей вздовж узбережжя Азовського моря.
Підприємиця каже, що перемога додала оптимізму під час карантину: «Дитячий майданчик дозволить нам працювати не лише в сезон відпусток. Тепер ми зможемо круглий рік проводити там заходи для діток і їхніх батьків».
……
Ця історія є частиною інформаційної кампанії про екозмінотворців, яка реалізовується в рамках проєкту ПРООН «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується за фінансової підтримки Швеції та проєкту ПРООН «Поводження з пластиковими відходами на місцевому рівні» за фінансової підтримки спільної програми «Новий Світ» (New World Program) Фундації Кока-Кола та організації «Глобальна проблема води» (Global Water Challenge).
Авторка — Юлія Гудошник. Фото люб’язно надані телеграм-каналом “Оmriyanа: твій внутрішній безвіз” та садибою “Синиця”.
