Довкілля у твоїх руках, або Історія народження популярного екологічного бота SaveEcoBot
Хочете дізнатися чи дихаєте чистим повітрям, коли виходите з дому? А впливати на те наскільки воно чисте? Тоді в пригоді точно стане SaveEcoBot. Що це за такий диво-помічник, чому з’явився і що вже зміг змінити розповідає його співзасновниця Ірина Черниш.
“З труб постійно валив чорний-чорний дим. А син хворів. Я не мала сумніву, що одне з другим пов’язано”, — починає свою розповідь Ірина.
Коли Придніпровська ТЕС після застою почала знову запускати свої потужності, не помітити це було просто неможливо. Тим паче, Ірина живе поряд з електростанцією. Схвильована, вона почала шукати відповідальних і тих, хто мав би контролювати процес.
“Я шукала всюди: говорила з депутатами, вивчала законодавство, розбиралася як працює ТЕС, яке має обладнання, що повинна зробити і чому досі цього не зробила”, — продовжує Ірина.
Станція якраз хотіла отримати новий дозвіл на викиди в повітря, не дотримавшись зобов’язань по старому. Врешті, обійшовши безліч круглих столів, дискусій і засідань, Ірина зрозуміла, що ніхто нічого не може зробити.
Опускати руки й лишати все, як є, вона, однак, не збиралася. Сама зібрала ініціативну групу.
“Я сказала їм, що або ми зараз щось робимо, або наступні сім років ТЕС буде собі працювати в тому самому режимі, а ми вже нічого змінити не зможемо”.
Група назвалася Save Dnipro і взялася до справи. Якраз тоді в Україні запровадили оцінку впливу на довкілля (ОВД), і Save Dnipro першими скористалися ним для справи Придніпровської ТЕС.
“Нам казали, що все це намарне, ніхто не буде витрачати сотні мільйонів гривень на її модернізацію. Але завдяки нашій згуртованості це сталося”, — розповідає активістка.
Save Dnipro організували громадські слухання і зробили все, аби туди прийшли якомога більше людей. Результат — електростанція зобов’язалася за три роки провести екологічну модернізацію вартістю майже мільярд гривень.
Це перемога, але святкувати перемогу, за словами Ірини, ще рано: “Підприємство постійно намагається щось порушити, а ми постійно стежимо, щоб цього не сталося”.
У процесі боротьби за чисте повітря у Дніпрі доводилося постійно вручну перевіряти реєстр ОВД.
І тут один із членів команди, за фахом програміст, висунув ідею: “А чому би нам не створити бота, який буде нас автоматично повідомляти про те, що до реєстру надійшли нові документи?”
Ідею команда підтримала й розширила — нехай він має усі дозвільні екологічні документи. Назвали своє дітище SaveEcoBot, а першому скористатися ним запропонували міністру. Разом презентували його в прес-центрі Кабміну як інструмент, що легкий в користуванні й доступний для всіх — держслужбовців, самих містян і компаній.
Ірина наводить як приклад Укргазвидобування, в яких постійно проходять сотні процедур з ОВД. З ботом стежити за їхнім ходом стало набагато зручніше.
А скільки в нас взагалі доступно інформації про забруднення повітря? Виявилося, що небагато.
“Врешті, ми про це здогадувалися, — каже Ірина, — але хотіли перевірити чому. І зрозуміли, що чекати державної реформи доведеться довго, тому треба брати справу в свої руки”.
Команда SaveEcoBot купила прилад, який вимірює якість повітря і через вайфай дає ці дані на загальну онлайн-карту. Протестували в Дніпрі, побачили, що це працює, і почала пропонувати іншим містам теж робити такі заміри.
“Ми зрозуміли, що легка доступна інформація про якість повітря — це функція, яку давно чекають користувачі нашого бота. Повідомлення від нього можна отримувати або погодинно, або в разі перевищення норми”.
Більше того, кожен може самостійно встановити в себе такий датчик й долучитися до системи громадського моніторингу. Навіщо? Щоб подбати про своє здоров’я. Досі в Україні не було моніторингу дрібнодисперсного пилу в повітрі. А жартувати з цим не можна.
“Його ще називають невидимим вбивцею, бо людське око не може побачити ці часточки. Чим вони менші, тим глибше потрапляють до організму й більше шкоди наносять. Наш організм сприймає їх за вірус і починають з ними боротися”, — розповідає Ірина.
Наголошує, що відстежувати рівень забруднення повітря треба обов’язково. Краще перевірити, що там за вікном, перш ніж вирушати на довгу прогулянку на свіжому повітрі. Бо повітря може бути геть не “свіжим”.
А SaveEcoBot, як найбільший в Україні агрегатор даних на екологічну тематику, оперативно сповістить чи зараз добрий час для прогулянки.
Команда SaveEcoBot потоваришувала з колегами з інших країн і запропонувала свої рішення.
“Чогось такого, як наш бот, у них не було. Як і не було інтегрованих карт забруднення. Тож нас дуже активно просили, щоб наш SaveEcoBot став інтернаціональним”, — каже Ірина.
Першим міжнародним партнером стала Болгарія, другим — Грузія. За останній рік український бот став своїм вже у п’яти країнах на двох континентах і заговорив шістьма мовами.
SaveEcoBot — це набагато більше, ніж сповіщення про якість повітря. За словами Ірини, після знайомства з ним люди починають цікавитися, чому якість така низька. Локально вимагають від влади змін або гуртуються, щоб робити ці зміни самостійно.
Наприклад, величезний переполох викликала поява даних про забруднення повітря на Закарпатті. “І для нас, і для місцевого населення стало подивом, що ситуація з повітрям там нічим не ліпша від Донецької області, хоч і нема стільки підприємств”, — розповідає Ірина.
Як так сталося? Через спалювання сміття, яке завжди робили, але досі не розуміли, як це забруднює повітря. І от, маючи вже такі дані, вони зрозуміли, що від спалювання пора відмовитися і знайти альтернативу. Почали обговорення в сільській раді. Інший яскравий приклад — осінні смоги, які викликали жваве обговорення в медіа й соцмережах.
“Люди, які отримували інформацію від бота, стали виносити це на загал і так тема стала топ в країні”, — згадує активістка.
Врешті сам міністр визнав: система державного моніторингу якості повітря застаріла, вона не відповідає вимогам Угоди про Асоціацію з ЄС і з нею треба щось робити. Десятиліттями до цього не доходили руки, а тут поштовх дала саме громадськість. В бюджет на 2020 рік внесли кошти на розвиток державного моніторингу.
“Ті сотні користувачів, які були активними і в соцмережах, і кожен на своєму місці з органами місцевого самоврядування — вони всі чинили тиск. Владі нічого не лишилося, як взяти відповідальність і прийняти відповідні рішення”, — каже Ірина.
Так само SaveEcoBot запустив в дію й активність на громадських слуханнях. Він автоматично збирає дані з реєстру ОВД й сповіщає користувачів про те на якій стадії та чи інша процедура. Можна підписатися лише на якусь конкретну. Якщо вас хвилює, скажімо, забруднювач повітря у вашому районі, ви можете активно вносити пропозиції й зауваження. Наприклад, щодо установки фільтрів чи озеленення.
Для цього бот уже має розроблений та погоджений в Міністерстві шаблон і підкаже вам коли саме потрібно вносити свої пропозиції. SaveEcoBot зберігає всі дані по всіх процедурах, тому ви можете бачити всю історію розвитку подій і долучатися на різних етапах. Можна також підписатися на підприємство, у якого поки нема ОВД. Бот сповістить, коли вона з’явиться, щоб ви не проґавили можливість взяти участь в громадському обговоренні.
Програма розвитку ООН в Україні за фінансового сприяння уряду Швеції реалізовує проєкт з підтримки запуску Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (ОВД). Мета проєкту — розробка ефективно функціонуючого Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля відповідно до стандартів ЄС та українського контексту.
Автор: Юлія Гудошник для ПРООН в Україні
