Місяць без пластику: як Zero Waste Lviv надихають всю країну на екозміни
Для малих змін потрібні прості дії кожного з нас. Для великих потрібне партнерство і адвокація. Про те, що співпраця працює, із власного досвіду знає Ірина Миронова — голова громадської організації Zero Waste Lviv, заступниця голови громадської спілки «Український альянс нуль відходів». Чому бізнеси не хочуть бути «смітюхами», що таке заставна тара, і як пандемія коронавірусу вплинула на користування пластиком — у цьому матеріалі.
Щорічно 3-го липня світ відзначає Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів, а липень вже дев’ятий рік поспіль називають місяцем без пластику. У 2019 році Zero Waste Lviv, за підтримки ПРООН, вперше провели масштабну адвокаційну акцію «Без поліетилену». Спершу планували її для Львова, але порадилися з партнерами й вирішити зробити всеукраїнською. Цілей у кампанії було дві: зменшити обіг одноразових пакетів у торгових закладах та заохотити українців користуватися багаторазовими торбинками.
Відмова від поліетилену — справа кожного. Ми самі приймаємо рішення: чи взяти екоторбинку, коли йдемо до супермаркету, чи купити на місці черговий одноразовий пакет. Пакувати, наприклад, один лимон або в’язку бананів у поліетилен чи ні. Це наші рішення. Але торгові мережі можуть нам сприяти в тому, щоб ці рішення були більш екологічними. Скажімо, пропонувати щипці для випічки замість одноразових поліетиленових рукавичок, що почали робити бізнеси-партнери Zero Waste Lviv у рамках акції.
Найкращим індикатором успіху кампанії «Без поліетилену» Ірина Миронова називає ухвалу законопроєкту про обмеження обігу поліетиленових пакетів на території України.
«Наша спільна робота привела до того, що між фракціями навіть не виникало жодних дискусій із цього приводу. З’явилося цілісне бачення суспільства, депутатів та бізнесу щодо зменшення використання пластику. Нам вдалося змінити культурну норму в країні, і це, як на мене, дуже вагоме досягнення. Далі вже питання за регулюванням», — каже голова ГО Zero Waste Lviv.
Коронавірус і пластик
Цьогоріч через коронавірус довелося змінити формат «липня без пластику» і по-новому розставити акценти. Зрештою, пандемія збільшила обіг поліетилену в торгових мережах. Фрукти та овочі почали пакувати в поліетилен, що, буцімто, мало зменшити ризик зараження. Втім, пізніше дослідження показало, що вірус найдовше зберігає свою життєздатність якраз на пластику. На думку Ірини Миронової, такі недружні до довкілля рішення часто приймалися «задля перестраховки» і необов’язково були дієвими. «Ми підтримуємо ті науково підтверджені рішення, які допомагають протидіяти пандемії. Але намагаємося не підтримувати ті, що не мають доказів ефективності та шкодять довкіллю», — додає вона.
Цього року місяць без пластику відзначиться експериментами з використання заставної тари. Zero Waste Lviv проведе їх разом із громадською спілкою «Український альянс нуль відходів» та Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН. В чому полягають експерименти? У п’яти кав’ярнях Львова покупцям будуть пропонувати взяти каву з собою не в пластику, а в багаторазовій чашці. За неї необхідно буде внести заставу, яка повернеться клієнту при поверненні філіжанки назад до кав’ярні. «Звісно, у світі, де все ще вирує коронавірус, є багато застережень щодо багаторазового посуду. Тому особливу увагу ми приділяємо тому, як забезпечити чистоту чашок. Покупець має довіряти їм не менше, ніж одноразовим», — каже Ірина Миронова. Додає, що, на її думку:
«Пандемія створила відчуття, що все одноразове обов’язково є стерильним та безпечним. Але це необов’язково так. І нам треба розвіювати цей міф».
Своєю чергою кав’ярні готові до експериментів із заставною тарою, бо розуміють свою відповідальність за відходи. Одне з досліджень Zero Waste Lviv на вулиці з сімома кав’ярнями показало: 20% вмісту сміттєвих баків складають пластикові склянки з-під кави.
«По суті, 1/5 коштів на підтримку чистоти вулиць йде на вивезення цього пластика. Коли ми розповідаємо про це кав’ярням, вони прислухаються. Ніхто не хоче бути смітюхом. Тим паче, якщо смітники переповнені пластиком з вашим брендом, це може нести репутаційні ризики. Тож ми знайшли відгук і партнерів для експериментів із заставною тарою», — розповідає Ірина.
Поради кожному
Попити кави із філіжанки за заставу можна у Львові вже цього літа. Але це далеко не єдиний спосіб долучитися до місяця без пластику і набути нових корисних для природи звичок. Ірина Миронова пропонує ще декілька:
1. Ходити на закупи зі своїми торбинками — це можуть бути або великі екоторби, або маленькі сіточки для овочів чи фруктів;
2. Носити свою пляшку для води, щоби не було потреби постійно купувати воду в одноразовій тарі;
3. Користуватися своїм горнятком для кави з собою. Тим паче, в багатьох мережах діє знижка для таких клієнтів;
4. Брати обід із собою в багаторазовому контейнері;
5. Просити не класти вам пластикових приборів чи серветок, коли замовляєте доставку їжі, і точно знаєте, що вони вам не знадобляться.
Голова Zero Waste Lviv радить взагалі більш свідомо ставитися до того, що і як ми споживаємо:
«Спробувати замислюватися, дивитися на те, звідки беруться речі і куди вони зникають. Побачити сміття довкола нас, зрозуміти як мало ми насправді чимось користуємося, і як довго воно потім залишається десь на полігоні».
Ірина Миронова переконана: такі «дрібні» речі, як носіння екоторби чи відмова від зайвого пакування, можуть мати суттєвий вплив на довкілля. Втім, є одна важлива умова: якомога більше людей мають зробити їх своїми звичками.
Всеукраїнська кампанія на підтримку Дня без поліетилену пройшла у червні-липні 2019 року, організованою Програмою розвитку ООН у партнерстві з Урядом Швеції, спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, міжфракційним об’єднанням депутатів «Зелена енергія змін» та Zero Waste Alliance Ukraine. Понад 100 магазинів, супермаркетів, кафе, аптек, навчальних закладів, ресторанів швидкого харчування та інших компаній долучилися до ініціативи щодо відмови від використання пластику на день, замінивши його більш екологічними альтернативами.
Програма розвитку ООН реалізовує проєкт «Розумне поводження з пластиковими відходами на місцевому рівні» за фінансової підтримки спільної програми «Новий Світ» (New World Program) Фундації Кока-Кола та організації «Глобальна проблема води» (Global Water Challenge). Проєкт спрямований на мінімізацію негативного впливу та ризиків для довкілля та здоров’я людей, шляхом просування сталого споживання, видалення та управління відходами пластику на локальному рівні.
Автор: Юлія Гудошник для ПРООН. Редакція: Вікторія Яшкіна, ПРООН.
