Права людини покладено в основу роботи ПРООН і підтримки реформ та відновлення в Україні

Як українці розуміють права людини, і як це розуміння змінилось з початком збройного конфлікту у 2014 році? Ukrlife.tv, незалежне українське онлайн-телебачення, взяло інтерв’ю у Маркуса Бранда, Радника з демократичного врядування Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), в рамках дводенного марафону до Дня захисту прав людини в 2017 році.

Міжнародний день захисту прав людини відзначається щороку 10 грудня, знаменуючи річницю ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини у 1948 році.

Під час інтерв’ю Маркус Бранд зауважив, що впровадження недискримінаційних програм та законів — обов’язок держави. Уповноважений Верховної Ради з прав людини має захищати права громадян, виступаючи посередником між державними органами та громадянським суспільством, у той час як парламент має ухвалювати недискримінаційні закони.

Програма розвитку ООН працює в Україні протягом останніх 25 років. Після подій на Майдані та з початком конфлікту, пріоритети поступово змістилися в бік інституційних реформ з наголосом на Цілях сталого розвитку, ухвалених на міжнародному рівні в 2015 році, та на допомозі у відновленні Донецької та Луганської областей. Нинішній конфлікт на сході асоціюється з найбільшою кризою прав людини у країні, який торкається різних правових сфер — від економічних та соціальних прав до права на життя.

На цьому було наголошено під час проведення Універсального періодичного огляду у Женеві — процедурі, під час якої міжнародна спільнота розглядає, як дотримуються прав людини у країні. Україна пройшла такий огляд у листопаді 2017 року.

Серед іншого, делегати деяких країн наголосили на таких проблемах, як домашнє насильство та насильство над жінками. Україні рекомендовано прийняти та впровадити Конвенцію з протидії насильству над жінками та домашньому насильству (Стамбульська конвенція). Багато механізмів захисту, які могли б допомогти жертвам домашнього насильства, на жаль, і досі не діють.

Програми, націлені на розвиток сільських громад, також відіграють важливу роль, аби нікого не лишити поза увагою, зауважив пан Бранд:

«Коли ми допомагаємо віддаленим, ізольованим сільським громадам налагоджувати економічний розвиток, ми звертаємо увагу на те, щоб під час впровадження програм підтримки нікого не лишити поза увагою, і щоб права жодної людини не дискримінувалися. Важливо, аби проекти, які ми реалізовуємо, покращували умови життя усіх людей, особливо найбільш вразливих груп».

Пан Бранд наголосив на принципі інклюзивності (залучення до діалогу всіх членів громади) у взаємостосунках громади і місцевої влади. Необхідно створити умови, за яких громадяни можуть звернутись до представників влади зі своїми проблемами, а їхнє питання було вирішене з дотриманням законодавства. Громадянське суспільство також відіграє важливу роль у захисті прав людини, поширенні інформації та допомозі населенню у відстоюванні своїх прав.

Інтерв’ю з Маркусом Брандом на незалежному інтернет-телебаченні Ukrlife.tv.