Соціальна згуртованість на сході України: соціологічний зріз

Соціальна згуртованість є своєрідним «цементом», що єднає суспільство. Це стосується як горизонтальних зв’язків між різними суспільними групами, так і вертикальних відносин між людьми та владою.

У ситуаціях, коли громада стикається з конфліктом, нерідко спостерігається зниження рівня соціальної згуртованості. Для аналізу ситуації в країнах, що постраждали від конфлікту, розроблено комплексний аналітичний інструмент — Індекс соціальної згуртованості і примирення ООН для східної України (скорочено — USE). Вперше цей аналітичний інструмент було розроблено на Кіпрі і вже застосовано для вивчення ситуації в кількох країнах, де триває конфлікт.

В Україні оцінка індексу соціальної згуртованості і примирення проводиться спільно трьома агентствами ООН — Програмою розвитку ООН, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) і Міжнародною організацією з міграції (МОМ) — і покликана поглибити розуміння соціальної динаміки на сході України.

Індекс USE, що відображає результати опитування 10 000 людей, допомагає детально проаналізувати сильні й слабкі сторони соціальної згуртованості, а також визначити ефективні підходи для планування цільових програм, які б сприяли зміцненню соціальної згуртованості.

Індекс USE тісно пов’язаний з тематикою Цілей сталого розвитку, зокрема Цілі 16, і з Рамковою програмою партнерства між Урядом України та ООН на 2018–2022 роки, а також є комплексним механізмом ООН для вимірювання прогресу, досягнутого у справі формування мирного й інклюзивного суспільства, орієнтованого на сталий розвиток.

Індекс USE враховує чотири показники соціальної згуртованості:

■ соціально-психологічна адаптація,

■ міграційні тенденції,

■ відчуття співпричетності,

■ толерантність і соціально відповідальна громадянська позиція.

Ці чотири показники були визначені під час консультацій з представниками громадянського суспільства та влади у Києві та п’яти східних областях. Із результатами першого етапу оцінки USE, здійсненої у 2017 році, можна ознайомитися на інтерактивній онлайн-платформі, де отримані дані для візуалізації аналізу за темою та географічною зоною.

Пропонуємо деякі ключові результати по кожному з чотирьох показників USE, а також можливі стратегічні підходи до планування політики й відповідних цільових заходів.

1. Соціально-психологічна адаптація

Соціально-психологічна адаптація визначається як загальний стан психосоціального благополуччя, і це одна з основних сильних сторін жителів східних областей.

Загальна оцінка за цим параметром становить 7,8 за шкалою від 0 до 10, де 0 означає, що майже ніхто не має психологічних навичок, які допомагають їм належним чином адаптуватися та функціонувати у суспільстві, а 10 — що усі або майже усі люди мають сильні адаптивні психосоціальні навички.

Зокрема, високий рівень родинних зав’язків та координаційні навики створюють міцну основу для існування мереж підтримки та щоденної взаємодії з іншими людьми у повсякденному житті. Проте серед опитаних також спостерігаються відчуття стурбованості й пригніченості.

Серед людей старшого віку, жінок та осіб, що не працюють (безробітних, пенсіонерів, осіб, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною тощо) спостерігається найвищий рівень відчуття стурбованості.

Індекс USE показав, що відчуття депресії більш поширене серед людей, які мають фінансові труднощі, і більш характерне для жителів Дніпропетровської області, ніж жителів інших чотирьох областей.

2. Зниження негативних міграційних тенденцій

По своїй суті, міграція відображає мобільність населення та свободу пересування, а тому є природнім і навіть позитивним явищем. Однак широкомасштабна міграція здатна порушити соціальну динаміку, негативно вплинути на місцеву економіку та, якщо виїде значна частка населення працездатного віку, призвести до відтоку мізків із регіону. Загалом, молоді люди демонструють вищу схильність до міграції.

У Донецькій області найслабша тенденція до міграції спостерігається на півдні, де розташоване місто Маріуполь, а найвища тенденція спостерігається у східній частині Луганської області, де проживає велика частка сільського населення.

Схильність до міграції пов’язана з впливом ЗМІ, причому, схоже, що користувачі онлайн-медіа (які є переважно молодшими) більш схильні до міграції порівняно з користувачами традиційних ЗМІ (зазвичай люди старшого віку).

Це вказує на необхідність активно використовувати соціальні мережі для передачі інформації, яка сприяє зміцненню єдності та надає можливість молоді брати участь в обговоренні того, яким має бути майбутнє.

0 означає, що для отримання інформації про поточні події онлайн-медіа ресурсами не користується ніхто, а 10 означає, що Інтернетом як джерелом інформації про поточні події користуються всі або майже всі.

Третім найбільш значущим показником, що сильно впливає на бажання людей залишитись, є дружні стосунки з сусідами, зокрема відчуття того, що на сусідів можна покластися.

Луганська область має найвищий загальний показник дружніх стосунків із сусідами (5,6), причому схід Луганської області демонструє особливо високі показники.

Першими кроками до зниження негативних тенденцій міграції серед населення є використання наявної мережі місцевих громад під час роботи з питаннями місцевого врядування, зокрема процес об’єднання громад в контексті реформи з децентралізації або розвиток місцевої інфраструктури.

3. Соціальна згуртованість і почуття співпричетності

0 вказує на те, що у людей немає почуття згуртованості і співпричетності взагалі, а 10 вказує на те, що люди відчувають себе пов’язаними один з одним і мають повне відчуття приналежності до своєї громади.

Літні люди й жителі сільської місцевості мають більш сильне почуття соціальної згуртованості і співпричетності, ніж молодь та жителі міст.

Важливим фактором соціальної згуртованості і почуття співпричетності (або їхньої відсутності) є почуття соціальної ізоляції.

В оцінці індексу USE не було спеціально проаналізовано становище меншин або вразливих груп, проте висновки показують, що соціальна ізоляція найчастіше пов’язана з рівнем доходу, освіти і працевлаштованістю.

Іншим важливим фактором соціальної згуртованості та почуття співпричетності є ставлення людей до різник соціальних груп.

Результати вказують, що люди, які живуть на сході України, демонструють відкритість до інших людей на сході України (включаючи переселенців), а також населення західної України.

Проте рівень відкритості до людей із радикальними політичними погляди є нижчим. Це вказує на те, що політичні вподобання викликають сильніші реакції серед респондентів, ніж місце проживання.

Індекс USE показує, що найбільше на почуття соціальної згуртованості і співпричетності впливає рівень толерантності щодо меншин або вразливих груп.

Молодь, жителі міст та люди з вищою освітою демонструють найвищий рівень соціальної толерантності (найвищий рівень спостерігається у Запорізькій області).

Глибший аналіз рівня соціальної толерантності показує, що важливим фактором є економічна, продовольча і медична безпека. Людина, яка відчуває, що її базові потреби задоволені, з більшою вірогідністю виявляє толерантність до інших.

Люди, які мають значні контакти з тими, хто підтримує економічні, культурні або сімейні зв’язки з Росією, більш схильні бути толерантними до інших, можливо, тому, що вони стикаються з різними точками зору.

Фактори, що мають вплив на соціальну толерантність. Стрілки червоного кольору вказують на негативний зв’язок, синього кольору — на позитивний зв’язок

Ці результати висвітлюють необхідність створювати можливості, які б заохочували діалог між різними групами.

Водночас, підтримка розвитку бізнесу та підвищення рівня економічної безпеки можливо позитивно вплине на соціальну єдність.

4. Толерантність та соціально відповідальна громадянська позиція

Рівень ненасильницької громадянської активності є низьким по всій Україні. За результатами аналізу було визначено основну причину цього, зокрема, переконаність, що органи влади не залучають громадян до процесів прийняття рішень і належним чином не реагують на потреби громадян.

У тому, що стосується розуміння відповідального громадянства, рівень ненасильницької громадянської активності є низьким у всіх східних областях.

Другою причиною є низька обізнаність людей, щодо того, які рішення приймають місцеві ради та інші муніципальні органи влади.

Ще однією причиною, яка негативно впливає на взаємодію громадян, є відчуття відсутності політичної безпеки. Загалом на сході Україні, зокрема в південно-західній частині Донецької області, люди не почувають себе впевнено, виражаючи свої погляди.

Відповідно, схильність до політично мотивованого насилля є досить низькою, зокрема в Донецькій області.

Проте молодше населення та чоловіки, а також ті, хто мають знайомих, які пережили травматичний досвід, більш схильні вдаватися до насильства, аби досягнути змін у суспільстві.

Враховуючи всі ці чинники, одним із можливих підходів, спрямованих на підтримку й підвищення рівня толерантності та соціально відповідальної громадянської позиції, може бути створення механізмів активнішого залучення громадськості на місцевому рівні. Це можна здійснити, наприклад, через створення онлайн-платформ, де громадяни могли б дізнаватися про роботу місцевих рад та інших органів влади, а також мали б можливість долучитися до процесу прийняття рішень без необхідності спеціально приїздити на відповідні засідання.

Для підвищення рівня політичної безпеки необхідно створити своєрідний безпечний простір, де громадяни зможуть висловлювати альтернативні погляди, не боячись політичних, соціальних та економічних наслідків.

Зміцнити довіру до органів влади можна через покращення якості надання послуг та ширше залучення громадян у процес прийняття рішень.

Водночас, для якіснішого надання послуг необхідно враховувати місцевий контекст, оскільки потреби у послугах у різних областях і районах східної України суттєво відрізняються. Наприклад, у Запорізькій області зафіксовано доволі низьку оцінку якості надання соціальних послуг, водночас на Луганщині гостріше стоїть питання якості транспортних послуг.

Докладнішу інформацію можна знайти на сайті use.scoreforpeace.org.