Три кити екостартапу: команда, ідея і терпіння
Якщо ви думаєте, що життя стартапів — це розробки, пітчинги і пошук грошей на свої ідеї, то так воно і є, погоджується Андрій Гнап, співзасновник та СЕО Waste Ukraine Analytics — платформи відкритих даних про відходи.
«У мене зараз один пітчинг, через десять днів — інший. Подаємо заявку до Всеукраїнського фонду стартапів. Щойно з обговорення про ситуацію на ринку. Ось таке стартаперське життя: ми постійно у пошуках», — розповідає Андрій.
«Ну придумайте щось»
Ідея платформи відкритих даних про відходи Waste Ukraine Analytics народилася серед незнайомців і вже за кілька місяців стала фіналісткою конкурсу ІТ-проектів Open Data Challenge.
Для Андрія, тренера з відкритих даних, це був другий проєкт на екологічну тему. Два роки тому він подавався на цей конкурс з іншою ідеєю про відходи. Тоді його ідея не пройшла, але дала йому доступ до спільноти інноваторів. Коли ж Андрія запросили взяти участь в Open Data Campus на тему екології, він одразу погодився.
Вісім абсолютно незнайомих між собою людей зібрали за одним столом й сказали: «Ну придумайте щось із відкритими даними».
Перші п’ять годин Андрій переконував членів команди, що треба працювати з темою відходів. І таки переконав. У той же день у стартапу з’явилася команда і назва «Waste Ukraine Analytics».
Що пропонує стартап?
Waste Ukraine Analytics — це майданчик із відкритими даними про відходи, на якому можна шукати партнерів і ці відходи продавати/купувати.
В Україні до 94% сміття просто захоронюють на полігонах. Це найдешевше. Але Андрій вірить, що час переходити на більш сталі рішення. В Європі та Штатах це вже роблять. То чому не можемо ми?
Протягом свого першого року існування Waste Ukraine Analytics збирали всі наявні дані про відходи, змагалися в конкурсах і хакатонах, шліфували код і на кожному досвіді удосконалювалися. Зараз уже мають готові рішення для Києва і Вінниці — міст-учасників Інкубатора для міських рад від TechUkraine. Андрій не сумнівається, що презентація пройде успішно: «Я впевнений у цьому. Це самоздійснюваний прогноз».
Стартап працює не лише з бізнесами й міськими радами, але й міжнародними організаціями.
«Ми від самого початку ділилися своїми ранніми концепціями з ПРООН, показували проміжні результати і розробки. Ця агенція ООН має авторитет, а ми маємо дані і можемо дуже добре одне одного доповнювати», — вважає Андрій. Перше таке доповнення вже відбулося в грудні 2019 року. Разом зробили спільний захід про краще управління відходами за допомогою даних у Хмельницькому*.
Як це працює
«Є компанії, які готові платити за рішення, але тих рішень на ринку досі не було. Ми — той посередник, який має рішення, знає, які є гравці на ринку і як зробити для них цей взаємовигідний обмін відходами», — розповідає Андрій.
Відкриті дані про компанії в Україні вже є на сервісах YouControl, Opendatabot. Лишається тільки зіставити їх з тим, що декларують самі компанії. Цим WUA займалися увесь минулий рік.
Зараз у пріоритеті комунікація з бізнесом. За словами Андрія, доки займалися розробкою, трохи втратили чуття цього діалогу: «Зараз краще розуміємо, що і як питати, щоб виявити те, що наших клієнтів насправді турбує. А не те, що нам здається їх турбує».
Треба розуміти, що потрібно генераторам відходів і як WUA може стати їм в пригоді. Але бути корисним усім може бути дуже непросто. З розмов із клієнтами Андрій робить висновок, що у всіх свої запити. Комусь потрібна прозорість, а комусь ні. Хтось хоче ділитися даними про свою діяльність, а комусь краще буде, якщо ці дані будуть закритими. Андрій розуміє, що всім не догодиш, але це не має зупиняти:
«Одного рішення для всіх не існує. У нас 1536 типів відходів, і по кожному потрібні свої рішення. В якийсь момент ми станемо тим сервісом, який допоможе бізнесу розв’язувати свої проблеми. А зараз треба запастися терпінням, робити продукт і ставати кращими».
Гра в довгу
Вміння працювати на ідею, а не за гроші, програвати, але далі вперто стукати — без цього в стартапі нікуди. Команда за час проєкту трохи змінилася, бо не всім вистачило терпіння чекати результатів. Але зараз працюють злагоджено з усіх куточків України і навіть за її межами. Один із бізнес-аналітиків переїхав на кілька місяців до Осло.
«У нас у всіх є своя основна робота. Тут ми нічого не заробляємо. Щось у нас спрацьовує, щось ні. А я розумію, що це гра в довгу, і команда з розумінням до цього ставиться. Нам треба пройти цей шлях. Говорити з клієнтами й інвесторами та вірити в наш продукт», — каже Андрій.
Крім того, стверджує, що додаткова мотивація вже не потрібна. Зроблено настільки багато, що тепер вже зворотного шляху нема — треба довести почате до кінця.
«Просто ти розумієш, що це потрібно зробити, і робиш. Якби розв’язання цієї проблеми було простим, його б давно знайшли і без нас. Аби реалізувати такі речі, маєш бути поза системою. Напевно, трохи безумності потрібно», — каже CEO екологічного стартапу.
У лютому 2020 року WUA обрали серед інших проєктів на конкурсів «муніципальних» стартапів, але для реалізації свого задуму команді потрібно доопрацювати рішення й сміливо приступати до роботи з містом Вінниця. Далі — більше. На наступні п’ять років планують налагодити комунікацію між гравцями на ринку по всій Україні, щоб утилізація й перероблення стали для них простішими й економічно вигіднішими. Ідеальний сценарій для стартапу? “Вистрілити” з продуктом в Україні й за її межами: в сусідніх країнах або тих, де ситуація зі станом довкілля гірша.
“Ми можемо довести, що за допомогою даних цю ситуацію можна змінити та на практиці втілити модель кругової економіки”, — переконаний Андрій Гнап.
- Подія у Хмельницькому, яку згадує Андрій — одне з обговорень екополітики на місцевому рівні з циклу “Зелений порядок денний: регіональний вимір”, започаткованого проєктом “Підтримка Парламенту України у сфері сталої енергетики та охорони довкілля”, який реалізовує ПРООН в Україні за фінансової підтримки Швеції. Заходи з цього циклу пройшли у Святогірську, Хмельницькому та Дніпрі.
- Ця історія є частиною інформаційної кампанії про екозмінотворців, яка реалізовується в рамках проєкту ПРООН «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується за фінансової підтримки Швеції та проєкту ПРООН «Поводження з пластиковими відходами на місцевому рівні» за фінансової підтримки спільної програми «Новий Світ» (New World Program) Фундації Кока-Кола та організації «Глобальна проблема води» (Global Water Challenge).
Автор: Юлія Гудошник для ПРООН в Україні. Редактура: Юлія Самусь, Вікторія Яшкіна, ПРООН
