Управління відходами, зелені аукціони, розвиток електромобілів — які законодавчі ініціативи просувають “зелену” політику в Україні?
Ви знали, що дві третини населення України проживає на територіях, де стан атмосферного повітря не відповідає нормам, а земельні ресурси та водні артерії — забруднені або дуже забруднені? А чимало екологічних стандартів та норм, які застосовуються в Україні, не переглядалися з часів Радянського Союзу.
У 2019 році екологічна тематика стала привертати довгоочікувану увагу законотворців, а ухвалення Екологічної стратегії-2030 й низки важливих документів закріпили «зелений» порядок денний у списку національних пріоритетів.
10 років до чистішого довкілля: Екостратегія-2030
Для відповіді на нинішні екологічні виклики потрібно змінювати усталену практику екологічної політики, яка лиш усувала наслідки екологічних проблем, а не працювала на їх попередження. 28 лютого 2019 р. Верховна Рада ухвалила дороговказ для екологічної політики на найближче десятиріччя — Стратегію державної екологічної політики України на період до 2030 року.
Для чого? У 2011 році було ухвалено Стратегію екополітики на період до 2020 року, однак цей документ встиг «застаріти». За цей час Україна приєдналася до Паризької угоди, підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом; до того ж, чимало завдань потребували перегляду й запровадження індикаторів успішного виконання стратегії.
Нова стратегія орієнтована на запобігання виникненню екологічних проблем і містить 30 ключових індикаторів — бажаних показників стану довкілля, якого Україна має досягнути до 2030 року.
Що слід очікувати у 2020? Стратегія вступила у законну силу на початку 2020 року. Наступний крок — формування, обговорення і затвердження плану дій та заходів. Його очікуємо вже у першому півріччі.
Зеленій енергії — зелені аукціони
Ключові зміни сектору відновлювальної енергетики приніс ухвалений у 2019 році закон щодо забезпечення конкурентних умов для виробництва електроенергії з альтернативних джерел.
Для чого? Запроваджуються нові правила гри для виробників енергії з відновлювальних джерел — проведення «зелених» аукціонів. Вони будуть обов’язковими для інвесторів сонячних електростанцій потужністю понад 1 МВт та вітроелектростанцій потужністю понад 5 МВт (тобто одна турбіна).
«Зелений» аукціон — аукціон, в ході якого держава двічі на рік здійснює продаж національних квот на генерацію електроенергії з енергії сонця та вітру. Учасники аукціону подають закриті пропозиції з величиною потужності та ціною продажу 1 кВт-год електроенергії. Перемагає учасник, який пропонує найнижчу ціну в межах національної квоти на відповідний вид відновлюваної енергії.
Сам «зелений» тариф буде пропорційно зменшуватися. З 2020 року — на 25% для сонячних електростанцій та на 10% для вітрових електростанцій, й протягом трьох років зменшення на 2,5% для сонячних та на 1,5% для вітрових електростанцій.
Чого очікувати у 2020? Мінекоенерго оголосить перші аукціони вже у квітні цього року. Продаватися «зелена» енергія буде двічі на рік через е-аукціони Prozorro.Продажі.
Сміттєва бомба уповільненої дії
Нині багато уваги приділяється запровадженню європейських принципів управління відходами і прийняттю рамкового законодавства у сфері відходів — загального закону, що встановить ці принципи та напрямки реформи. Зокрема, у 2019 р. у ВРУ було зареєстровано чотири рамкових законопроєкти про відходи — один у попередньому скликанні та три в новому.
Для чого? Проблема відходів в Україні стоїть справді гостро, особливо після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом. Адже такі «сміттєві бомби уповільненої дії» по Україні — чи не на кожному полігоні.
Показники щодо сміттєпереробки говорять самі за себе: майже 95% сміття потрапляє на звалища. Окрема проблема — управління промисловими відходами. Адже довкілля України найбільше забруднюється саме через відходи промисловості: в рік їх утворюється близько 419 млн тонн, натомість побутових відходів — 11 млн тонн.
Чого очікувати у 2020? Ухвалення щонайменше у першому читанні проєкту закону на відповідність європейській рамковій Директиві 2008/98/ЄС «Про відходи» й початок розгляду так званих «секторальних» законопроєктів — про тару та упаковку, про відходи електричного та електронного обладнання, про батареї та акумулятори.
Ще одну хвилю підняли поліетиленові пакети, точніше законодавчі ініціативи щодо їх обмеження. У Раді попереднього скликання було зареєстровано (проте не розглянуто) чотири тематичні законопроєкти, й у новому скликанні — два. 11 листопада 2019 року один із них — законопроєкт «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» у першому читанні підтримало 365 народних депутатів.
Для чого? Пластик одноразового використання — найпоширеніший тип відходів, які внаслідок недбалої поведінки людей потрапляють в довкілля і спричиняють значну шкоду екосистемам. У 2015 році понад 50% відходів пластику в світі становили різноманітні упаковки, а щорічне використання пластикових пакетів — близько 5 трильйонів.
Чималий ажіотаж у 2019 році здійняла національна інформаційна кампанія до Дня без поліетилену. До неї долучилися малі та великі торгівельні заклади, міста та селища, урядові, освітні та медичні установи.
Резонанс і «вірусність» кампанії переконливо продемонстрували запит на відповідальне виробництво і споживання в українському суспільстві.
Чого очікувати у 2020? Ухвалення законопроєкту про обмеження використання пластику, а також нові ініціативи на його підтримку.
Порахувати вуглець та захистити озоновий шар
Наприкінці 2019 року депутати закріпили основу для системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів.
Для чого? Для вдосконалення чинних інструментів кліматичної політики (вуглецевий податок) чи запровадження нових (торгівля викидами) необхідно отримувати достовірні дані про викиди парникових газів конкретних енергетичних чи промислових підприємств.
Чого очікувати в 2020? Фахівці Мінекоенерго розроблятимуть підзаконні акти, необхідні для ефективної реалізації МЗВ.
Ще один важливий крок — ухвалення законопроєкту «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази», розробленого за підтримки ПРООН.
Для чого? Цей закон сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань у сфері охорони озонового шару та запобігання зміні клімату, а також адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Документ регулює питання виробництва, імпорту, експорту, зберігання, використання, розміщення на ринку та поводження з озоноруйнівними речовинами, фторованими парниковими газами, товарами та обладнанням, які їх містять або використовують.
Чого чекати у 2020? За законом, з цього року заборонено імпорт і розміщення на ринку товарів та обладнання, що містять або працюють із використанням озоноруйнівних речовин (окрім деяких випадків, зазначених у законі).
Майбутнє — за електромобілями
З початку 2020 року електромобілі отримали низку переваг. Наприклад, вводяться зелені номерні знаки та спеціальні дорожні знаки для електромобілів. Все це — завдяки закону, розробленому завдяки підтримці ПРООН.
Для чого? Зарядна інфраструктура не встигає за значним зростанням кількості електроавтівок на дорогах країни. Згідно з прогнозами експертів, парк легкових та малотоннажних вантажних автомобілів на електродвигунах у 2024 році зросте до 246 тисяч — тобто майже вдесятеро порівняно з 2019 роком. Відтак, необхідно облаштовувати спеціальні місця для електромобілів та забезпечити безперешкодний доступ до зарядних станцій.
Чого чекати у 2020? Мають покращитися умови для підзарядки та паркування електромобілів, як передбачено відповідним законом.
Зелений порядок денний для України до 2030 року охоплює десять пріоритетів, тісно пов’язаних з досягненням Цілей сталого розвитку та інших міжнародних зобов’язань України у сфері сталої енергетики та охорони довкілля.
Зелений порядок денний розроблено за сприяння проєкту «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні і фінансується урядом Швеції.
Текст: Вікторія Яшкіна / ПРООН в Україні. Редагування, оформлення: Тетяна Кононенко / ПРООН в Україні
