Україна приєдналася до Європейського тижня скорочення відходів
Більше 10 тисяч акцій, приурочених темі скорочення відходів, відбулися у 33 країнах, зокрема в Україні.
Європейський тиждень скорочення відходів — це масштабна кампанія з інформування про переробку, утилізацію та скорочення відходів. Заклик до всіх європейців (і не тільки) організувати заходи, які посприяють зміні ставлення та звичок. Долучитися можуть усі охочі — або створивши свою акцію, або взявши участь у вже існуючій. Цьогоріч кампанія, що відбулася 21–29 листопада, зосередилася на темі невидимих відходів — тих ресурсів, які витрачаються та залишаються непоміченими. Йдеться, наприклад, про виготовлення техніки або активність в інтернеті, яка теж генерує відходи.
На чолі екозмін
В Україні цього року заходи в рамках Європейського тижня скорочення відходів (The European Week for Waste Reduction — EWWR) проводили ПРООН та Zero Waste Lviv, офіційний координатор акції в країні.
«Я познайомилася з організаторами EWWR два роки тому в Брюсселі. Мене вразили їхні заходи й сподобалася сама ідея. Тож приємно тепер очолити цю ініціативу в Україні», — коментує голова організації Zero Waste Lviv Ірина Миронова.
Протягом тижня Zero Waste Lviv організували серію публічних розмов та воркшопів про свідоме споживання й скорочення відходів. Учасники та учасниці розібрали ланцюжки своїх споживчих звичок та поміркували скільки ресурсів затрачається, щоб виготовити речі, якими вони користуються.
«Ми хочемо доносити проблему до ширшої аудиторії за допомогою особистих історій. Зосередилися на одноразових речах, від яких наші респонденти й респондентки відмовилися на користь багаторазових. Пояснили, який шлях насправді стоїть за одноразовими предметами», — коментує Діана Попфалуші, комунікаційна менеджерка Zero Waste Lviv.
Це вже четверта загальноєвропейська кампанія, яку організувала громадська організація цього року. За їхніми плечима проведення акцій «Липень без пластику», «Бренд-аудит» та ЕкоМісячний тиждень (Environ Menstrual Week). Крім того, у співпраці з Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН Zero Waste Lviv провела серію експериментів під назвою Zero Cup. Це ініціатива пошуку екологічних альтернатив одноразовим горнятам для кави з собою.
«Ми не боїмося відстоювати багаторазовий посуд під час пандемії й розвіюємо міфи нібито все одноразове — обов’язково безпечне», — каже Ірина Миронова.
Продовжує, що для переходу на сталі рішення у споживанні кави потрібно працювати як із клієнтами, так і з баристами. Останні мають уміти грамотно пояснити та заохотити кавоманів брати каву з собою у багаторазовому посуді.
На основі проведених експериментів та 150 інтерв’ю із покупцями кави, Zero Waste Lviv збирається запустити сервіс заставних горняток. А знайти кав’ярні, де він діє, кавомани зможуть за допомогою додатка на смартфон.
Під час кампанії Європейського тижня скорочення відходів відбулася також презентація книги Маріанни Бойко «104 дні без поліетилену». Це перша така книжка, написана на тематику «нуль відходів» українською авторкою. В ній блогерка ділиться особистим досвідом відмови від пластику.
Унікальне дослідження ПРООН
А тим часом ПРООН зібрала сотні інших особистих історій поводження з відходами в Україні для дослідження громадської думки. Для цього використали опитувальник Sensemaker — перший у світі метод збору суджень, відчуттів та сенсів, які люди вкладають в ту чи іншу проблему. Учасники й учасниці дослідження заповнювали анкету, в якій розповідали свою історію поводження із відходами та визначали, хто за неї відповідальний, як вони почувалися в цій ситуації і яким бачать розв’язок проблеми відходів для України.
Пів тисячі українців поділилися своїми досвідами протягом збору даних у жовтні 2020 року. На основі їхніх персональних історій вдалося сформувати колективне бачення поводження із відходами та визначити чиї приклади надихають українців ставати більш екосвідомими.
За даними дослідження, найбільше українців хвилює проблема пластику. Про нього йдеться у понад половині всіх історій. Описуючи свої відчуття щодо переробки й утилізації, 58% респондентів та респонденток вибрали оптимізм та вмотивованість. А от коли йшлося про сміття, то тут частіше згадувалися розчарування й знесилення. Надихаються українці переважно прикладами рідних та близьких і вважають, що відповідальність за вирішення проблеми з відходами мають нести в першу чергу самі громадяни, а не влада чи бізнес.
Стосовно гендерних відмінностей, то тут цікаво зазначити, що жінки частіше згадують про відмову від зайвої купівлі чи повторне використання речей. Ось одна з таких історій:
«Декілька років тому я змінила ставлення до одягу і багатьох побутових товарів. Так склалося, що я за короткий проміжок часу декілька разів переїзджала з міста в місто і, вкотре збираючи речі, здивувалась скільки речей я навіть не розпакувала з минулого переїзду. З тих пір я у декілька разів скоротила свій гардероб, подарувавши багато речей. Тепер займаюсь ремонтом одягу і купую те, що потрібно, в секонді».
Учасників кампанії Європейського тижня скорочення відходів має стати більше з появою офіційного координатора в країні. Принаймні голова Zero Waste Lviv Ірина Миронова дуже на це сподівається:
«Нам важливо було зробити цей перший крок — стати координаторами, щоб в Україні більш дзвінко прозвучало те, що відбувається така акція і що ми спільно долучаємося до європейського простору скорочення відходів».
Дізнатися більше про кампанію та отримати безліч ідей, що зробити вдома, на роботі чи у своїх ґаджетах для зменшення відходів можна на сайті європейської ініціативи. А завантажити дослідження щодо поводження з відходами можна на сайті ПРООН.
………………………………………………………………
Цей матеріал є частиною інформаційної кампанії в рамках проєктів ПРООН «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується за фінансової підтримки Швеції, та проєкту ПРООН «Поводження з пластиковими відходами на місцевому рівні» за фінансової підтримки спільної програми «Новий Світ» (New World Program) Фундації Кока-Кола та організації «Глобальна проблема води» (Global Water Challenge).
Авторка: Юлія Гудошник. Редактура Юлії Самусь, ПРООН.
